Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.

Материал из m-17.info

Текущая версия на 12:01, 5 мая 2012

/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /

Машівська виправна колонія (№9)

39433 с. Кустолово-Суходілка Машівського району Полтавської області, (053) 649-16-71

В 1922 році на базі помістя пана Гриневича в селі Гриневщина (нині село Кустолово-Суходілка) була утворена виправно-трудова колонія сільськогосподарського типу. Крім сільськогосподарського виробництва засуджені працевикористовувались на двох цегельних заводах та спиртзаводі. В колонії з полувільним режимом утримувались чоловіки та жінки. Житлове містечко засуджених було обнесено огорожею. Засуджені мали право вільно пересуватись по території села, знаходились під наглядом, який здійснювали наглядачі, охорона була відсутня.

Колонія розташована в центрі України, на півдні Полтавської області, на відстані 50 кілометрів від обласного центру та 25 кілометрів від районного центру селища міського типу Машівка.

В період з 15.10.1932 р. по 01.01.1935 р. колонія носила назву виправно-трудова сільськогосподарська колонія № 35 УНКВС по Харківській області. Установу очолив Дмитрюк Тимофій Васильович, 21 січня 1894 р. народження, уродженець с. Гайгул, Куйбишевського району Маріупольського округу.

З 01.01.1935 р. по 06.01.1942 р. колонія носила назву Кустолівська сільськогосподарська виправно-трудова колонія № 21 УНКВС по Полтавській області.

З 10.10.1938 р. по 06.01.1943 р. керував колонією Діденко Іван Іосифович, 18.03.1897 р. народження, уродженець Хорольського району Полтавської області.

На початку Великої Вітчизняної війни, більша частина засуджених була мобілізована і відправлена на фронт, а інші евакуйовані в місто Тамбов на період з 06.01.1942 р. по 28.10.1943 р. У цей період на території евакуйованої колонії був розміщений табір для військовополонених. З 28.10.1943 р. відновлена Кустолово-Суходільська виправна колонія № 17 УНКВС по Полтавській області.

Засуджені працевикористовувались у сільськогосподарському виробництві та на цегельному заводі.

У період з 25.12.1950 р. по 03.10.1953 р. керував колонією Плево Олександр Леонтійович, 24.05.1911 року народження, уродженець с. Іванівка, Новокузнецького району Самарської губернії Саратовської області. 01.06.1953 р. у зв'язку з амністією колонія була ліквідована. З 01.06.1953 р. по 26.11.1956 р. на базі господарства був утворений свинорадгосп "Кустолівський", підпорядкований Міністерству сільського господарства.

Наказом № 00150 МВС УРСР від 26.11.1956 р. при Божківській колонії № 16 Полтавського району Полтавської області створено дільницю "Кустолово" для засуджених з загальним режимом утримання.

26.12.1956 р. створена Кустолівська виправно-трудова колонія № 9 з сільськогосподарським виробництвом. Утримувались чоловіки та жінки загального виду режиму. Утримувались окремо, працювали разом.

Наказом № 009301 УВС Полтавського облвиконкому від 26.12.1956 р. на посаду начальника колонії призначений майор міліції Таран Олексій Іванович, 21.03.1912 року народження, уродженець с. Каленики Решетилівського району Полтавської області.

31.03.1960 р. колонія ліквідована і на базі її господарства створено свинорадгосп "Кустолівський".

01.01.1962 р. утворено сільськогосподарську виправно-трудову колонію № 9 загального режиму. Утримувались чоловіки та жінки. Утримання та працевикористання роздільне. Охорона здійснювалась військовим підрозділом з застосуванням ІТЗО.

У 1971 р. на базі колонії загального режиму № 9 утворено експериментальну колонію-поселення для осіб, які скоїли злочин з необережності, що набула свого статуту в 1975 р. і проіснувала до 24.11.1999 р. Носила вона назву виправно-трудова установа ОП 317/9 .

Наказом МВС УРСР № 0152ЛС від 21.09.1970 р. начальником колонії призначений майор внутрішньої служби Діденко Дмитро Макарович, 28.10.1926 року народження, уродженець с. Розсошенці Полтавського району, Полтавської області. Народився в сім'ї селян-бідняків. З 18.09.1941 р. по 19.09.1943 р. з батьками проживав в окупації. 02.10.1943 р. був зарахований в ряди Радянської Армії. До закінчення Великої Вітчизняної війни воював на фронті на посаді командира гармати. Наказом № 010 УВС Полтавського облвиконкому від 21.01.1972 р. призначений начальником ВТК-поселення. В колонії утримувались засуджені чоловіки, які скоїли злочини з необережності. Виробництво - сільське господарство та промислове виробництво на умовах кооперації з Полтавськими заводами. Найбільшого розвитку колонія набула в 80-х роках.

В період з 1986 р. колонію очолювали: капітан внутрішньої служби Білик Віктор Іванович (1986-1989 р.р.), підполковник внутрішньої служби Коломієць Михайло Якович (1989-1992 р.р.).

05 грудня 1992 р. на посаду начальника колонії призначений підполковник внутрішньої служби Піддубний Микола Іванович. Очолював колонію до 2005 року.

З 24.11.1999 р. наказом ДДУПВП Машівська виправна колонія Полтавської області (№ 9) перепрофільована в колонію-поселення для засуджених, які твердо стали на шлях виправлення.

В зв'язку з вступом в силу 1 вересня 2001 р. нового КК України, колонія стала називатись колонія-поселення для осіб, які скоїли умисні злочини. При колонії також був відкритий виправний центр. А в зв'язку з тим, що 1 січня 2004 р. вступив в дію новий Кримінально-виконавчий кодекс, то колонія тепер називається колонія мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Повна її назва - Машівська виправна колонія УДДУПВП у Полтавській області (№ 9).

16 серпня 2005 року на посаду начальника колонії призначений підполковник внутрішньої служби Радченко Юрій Михайлович.

Загальна чисельність персоналу установи станом на 1 жовтня 2005 року по штату становить 92 чоловіки, з них середнього та старшого начальницького складу – 21 чол., молодшого начальницького складу – 37 чол., вільнонайманих – 35 чол..

29 вересня 2006 року на посаду начальника колонії призначений підполковник внутрішньої служби Шевченко Юрій Миколайович.