Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Полтавський слідчий ізолятор
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) (Новая страница: «'''Полтавський слідчий ізолятор''' '''36000 м. Полтава, вул. Пушкіна, 91, (053) 227-41-19''' В документах а…») |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
Строка 1: | Строка 1: | ||
+ | <small>/ [[ПРАВО]] / [[ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ]] /</small> | ||
+ | --------- | ||
'''Полтавський слідчий ізолятор''' | '''Полтавський слідчий ізолятор''' | ||
Текущая версия на 13:29, 21 сентября 2010
/ ПРАВО / ПЕРЕЧЕНЬ ПЕНИТЕНЦИАРНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ /
Полтавський слідчий ізолятор
36000 м. Полтава, вул. Пушкіна, 91, (053) 227-41-19
В документах архіву маються відомості, що Полтавська губернська тюрма, або тюремний замок перебував у місті Полтава 1808 – 1817 роках та розташовувався на вул. Кобилянської (вул.. Фрунзе). Енциклопедичний словник Бронгауза Ф.А., Єфрона І.А. повідомляє, що арештантські роти громадського відомства були перейменовані у виправні арештантські відділення громадського відомства. В ″Пам’ятній книзі Полтавської губернії за 1874 рік″ згадується про Полтавське виправне арештантське відділення, яке виникло в місті до 1871 року. Начальником виправного відділення був надвірний радник Пилип Михайлович Шепель, його помічником був колезький секретар Ларіон Миколайович Васильєв.
В архіві маються відомості, що в листопаді 1871 року при Полтавському виправному арештантському відділенні була освячена церква ім. Святого Благовірного князя Олександра Невського. До будівництва церкви функціонувала камера, де здійснювалися богослужіння.
В 1916 році Полтавське виправне арештантське відділення розташувалось на вул. Жандармійський (нині вул. Червоноармійська). На 1946 рік полтавська тюрма складалася із тюрми №1 і тюрми №2, які знаходилися на території сучасного слідчого ізолятора. Відокремленість тюрем обумовлювалася тим, що у тюрмі №2 тримались в’язні звинувачені в контрреволюційних злочинах.
В 1964 році добудовується окрема територія під учбово-виробничі майстерні площею 762 кв.м.
В 1982 році будується режимний корпус №3 (1-й та 2-й поверх), на даху режимного корпусу №1 будується прогулянкові дворики.
В 1986 році будується 3-х поверхова будівля адміністративної споруди.
В 1993 році добудовується 3-й поверх режимного корпусу №3. Сучасний Полтавський слідчий ізолятор має прямокутну форму периметру, загальною довжиною огорожі 600 м. Складається з двох дворів – режимного та господарчого. Має три режимні корпуси, два адміністративних, учбово-виробничі майстерні, слідчі кабінети, санітарний блок, лікарню, кімнати побачень, харчоблок, котельню, овочесховище, гаражі, розплідник службових собак
Полтавський СІЗО очолювали
Дедловський Митрофан Андрійович (з 22.04.1947 по 01.01.1959)
Безхмельніцин Павло Миколайович (01.01.1959 по 15.08.1964)
Лисенко Михайло Лукич (з 15.08.1964 по 01.10.1969)
Комаров Микола Савелійович (з 01.10.1969 по 11.03 1975)
Коробка Володимир Васильович (з 11.03.1975 по 01.11.1979)
Біжко Олександр Петрович (з 01.11.1979 по 27.12.1991)
Материнський Іван Степанович (з 01.01.1992 по 01.04.2000)
Міщенко Володимир Леонтійович (з 04.04.2000 по 01.07.2005)
Начальник СІЗО Коваленко Василь Іванович. Наказом Голови Держдепартаменту від 10 серпня 2005 року № 68 О/С призначено на посаду начальника Полтавського слідчого ізолятора.