Цена 1 часа рабочей силы, как правило снижается.
Суспільна свідомість.
Материал из m-17.info
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
Vladimir (Обсуждение | вклад) |
||
| (7 промежуточных версий не показаны.) | |||
| Строка 2: | Строка 2: | ||
[[Image:Obshestvo.gif|800px]] | [[Image:Obshestvo.gif|800px]] | ||
Суспільна свідомість-це погляди і уявлення людей, політичні, юридичні, естетичні, та інші теорії. З появою класів, класової боротьби, правового закріплення соціального становища класів відображення матеріальної дійсності опосередковується цими суспільними явищами. В умовах класово-антагоністичного суспільства свідомість як сукупність протилежних поглядів, ідей, уявлень (як відображення інтересів антагоністичних класів) набуває класового характеру стає ареною непримеренного конфлікту протилежних ідеологій. В результаті з'єднання робітничого руху з науковим соціалізмом виникає позбавлена антагоністичних суперечностей соціалістична суспільна свідомість, яка складається на основі класової свідомості революційного робітничого класу і стає дедалі ефективнішим фактором історичного розвитку. Вона відображає інтереси, прагнення і настрої широких народних мас, об'єктивні закономірності і тенденції суспільного розвитку. Як відзначав Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І. Брежнєв, "виховання суспільної свідомості всіх громадян-одна з найважливіших складових частин процесу комуністичного будівництва". Марксистсько-ленінське вчення має величезне методологічне значення для наукового пізнання і практичного розв'язання проблем суспільного життя. | Суспільна свідомість-це погляди і уявлення людей, політичні, юридичні, естетичні, та інші теорії. З появою класів, класової боротьби, правового закріплення соціального становища класів відображення матеріальної дійсності опосередковується цими суспільними явищами. В умовах класово-антагоністичного суспільства свідомість як сукупність протилежних поглядів, ідей, уявлень (як відображення інтересів антагоністичних класів) набуває класового характеру стає ареною непримеренного конфлікту протилежних ідеологій. В результаті з'єднання робітничого руху з науковим соціалізмом виникає позбавлена антагоністичних суперечностей соціалістична суспільна свідомість, яка складається на основі класової свідомості революційного робітничого класу і стає дедалі ефективнішим фактором історичного розвитку. Вона відображає інтереси, прагнення і настрої широких народних мас, об'єктивні закономірності і тенденції суспільного розвитку. Як відзначав Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І. Брежнєв, "виховання суспільної свідомості всіх громадян-одна з найважливіших складових частин процесу комуністичного будівництва". Марксистсько-ленінське вчення має величезне методологічне значення для наукового пізнання і практичного розв'язання проблем суспільного життя. | ||
| - | + | <center> | |
| - | [[Image:Img01 | + | [[Image:Img01 03.gif|110px]][[Image:Img01 01.gif|110px]][[Image:Img01 02.gif|240px]] |
Філософський словник.ст.508. Київ-1973 р. Академія Наук Української РСР | Філософський словник.ст.508. Київ-1973 р. Академія Наук Української РСР | ||
| + | </center> | ||
| + | |||
| + | ----- | ||
| + | * [[Мистецтво в майбутньому житті людства]] | ||
Текущая версия на 06:22, 1 октября 2011
"Суспільне буття і суспільна свідомість-основні категорії історичного матеріалізму, за допомогою яких розкриваються закономірні зв'язки між матеріальним і духовним життям суспільства. К. Маркс і Ф. Енгельс у праці "Німецька ідеологія" дали чітке визначення співвідношення їх: "Свідомість... ніколи не може бути чим-небудь іншим, як усвідомленим буттям..., а буття людей є реальний процес їх життя". Ідеалістичне розв'язання цього питання веде до перекрученого, фантастичного розуміння співвідношення і стає основною перешкодою для створення наукової соціології. В сучасній буржуазній соціології на місце наукового дослідження суспільства ставиться суб'єктивізм, прямий класовий захист капіталістичного ладу. На відміну від ідеалізму марксизм-ленінізм підкреслює як первинність суспільного буття і вторичність суспільної свідомості, так і активний зворотний вплив свідомості на буття, її відносну самостійність і зростання значення суспільної свідомості в поступальному розвитку людського суспільства. Основним, вирішальним елементом суспільного буття є виробництво матеріальних благ.
Суспільна свідомість-це погляди і уявлення людей, політичні, юридичні, естетичні, та інші теорії. З появою класів, класової боротьби, правового закріплення соціального становища класів відображення матеріальної дійсності опосередковується цими суспільними явищами. В умовах класово-антагоністичного суспільства свідомість як сукупність протилежних поглядів, ідей, уявлень (як відображення інтересів антагоністичних класів) набуває класового характеру стає ареною непримеренного конфлікту протилежних ідеологій. В результаті з'єднання робітничого руху з науковим соціалізмом виникає позбавлена антагоністичних суперечностей соціалістична суспільна свідомість, яка складається на основі класової свідомості революційного робітничого класу і стає дедалі ефективнішим фактором історичного розвитку. Вона відображає інтереси, прагнення і настрої широких народних мас, об'єктивні закономірності і тенденції суспільного розвитку. Як відзначав Генеральний секретар ЦК КПРС Л.І. Брежнєв, "виховання суспільної свідомості всіх громадян-одна з найважливіших складових частин процесу комуністичного будівництва". Марксистсько-ленінське вчення має величезне методологічне значення для наукового пізнання і практичного розв'язання проблем суспільного життя.
Філософський словник.ст.508. Київ-1973 р. Академія Наук Української РСР
